Уявіть собі країну, яка щохвилини своєї сучасної історії стикається з жахами агресії, де мирні сім’ї втрачають своїх близьких, а міста перетворюються на руїни. Такою є Україна в останні роки, коли агресія путінської Росії принесла смерть, руйнування та страждання.
Багато хто запитує: чому, незважаючи на весь біль, злочинці не притягуються до відповідальності? Чому процес екстрадиції військових злочинців гальмується, а міжнародні організації, такі як Інтерпол, не надають належної підтримки?
Про це та багато іншого розповідає аналітик Гюндуз Мамедов, як розібратися у складній системі міжнародного правосуддя.
Однією з основних перешкод шляху до екстрадиції злочинців є несумісність законодавства. Уявіть, що ви намагаєтеся поєднати два несумісні елементи – міжнародні договори та національне законодавство, які найчастіше суперечать один одному. В Україні багато законів не містять чітких положень для швидкого та ефективного притягнення військових злочинців до відповідальності. Це створює ситуацію, коли справи затягуються, а судові процеси стають неефективними.